Головний біль і заняття спортом raquo; Неврологічний портал

Головний біль і заняття спортом

Мігрень & ndash; це захворювання, симптомами якого є напади головного болю (в основному односторонньої) середньої або сильної інтенсивності, пульсуючого характеру. Далі ми поговоримо про мігрень, яка характерна для спортсменів.

C давніх часів вважається, що спорт є кращою профілактикою для всіх хвороб, але на жаль він не може запобігти розвитку генетичних хвороб, які носять спадковий характер.

До таких захворювань відноситься і мігрень, яка відносно рідко вражає людей, що тренуються або тих, хто займається спортом, але спорт не є стовідсотковою гарантією від захворювання на мігрень, оскільки під час тренувань з’являються перепади судинного тонусу, якому піддані спортсмени займаються важкою атлетикою.

Спортсмени, наприклад бодібілдери, які приймають такі препарати, як стероїди, щоб досягти стрімкого і очевидно значного результату, згодом в їх організмі відбуваються гормональні зміни, при цьому знижується стійкість тромбоцитів, які гинуть під дією стресу в результаті фізичного навантаження. Кров’яні клітини тобто тромбоцити володіють умінням вивергати в плазму крові серотонін, який є збудником нападу мігрені.

Заняття плаванням сприяють ускладненню протікання мігрені. При посиленому, швидкому або навпаки при повільному (за рахунок тривалого утримування голови над водою) плаванні підвищується тонус голови через гіпервентиляцію легких.

Такі різновиди спорту, як біг, фітнес та аеробіка є методом профілактики мігрені при цьому не викликають ускладнень у людей схильних до мігрені навіть при тривалих, напружених заняттях. Проблемою нападів мігрені у спортсменів може, також бути гіпоксія головного мозку . викликана інтенсивними тренуваннями.

Постійні помірні тренування нормалізують стан вегетатики, підвищують регулювання судинного тонусу, збільшують витривалість людини до стресів при цьому людина відчуває себе краще (про загальний стан організму). Якщо ж навіть звичайна зарядка приводить до формування нападу мігрені, то потрібно припиняти заняття більш плавно або змінити його інтенсивність, щоб уникнути більш затяжного нападу. Також, для боротьби з подібними явищами використовується медикаментозна терапія. Широко використовуються метаболічні препарати. Приміром, цитофлавин. Препарат активізує енергоутворення і дихання в клітинах, відновлює активність факторів антиоксидантного захисту організму, підвищує здатність клітин утилізувати глюкозу і кисень, стимулює синтез білка всередині клітин, тим самим допомагаючи організму справитися з сильними фізичними навантаженнями і забезпечити безпеку головного мозку.

Comments are closed.